Рекомендовано DPA:

Крива липа

Д’генерати..

Жовтень, 2019

 

Был слаб очевидец
событий на Лысой горе.
Он мог предвидеть,
Но не смог предсказать…

Смог. В Києві смог. Такий, як в Пекіні. Саме час починати ходити в марлевих масках. Добудувалися.

Ветер, туман и снег.
Мы – одни в этом доме…

Хоча.. – і ми не одні, і смог – це не ветер туман и снег. Смог – це дим, туман і пил. Така собі сумішна аерозоль. Думаєш дим – це від сигарет? Нє, чувак, це вихлопні гази від гавняних машин.
А Величне Місто масово заповнили собою дегенерати. Їх стало дахуя. Вони ведуть нещадну боротьбу з курінням, їздять на євробляхах і китайських суперкарах. І.. будують. Ми не одні, ми поруч з ними.


Липнева ніч накрила все село
Колгоспники всі гет позасинали..
Колише вітер прапор на сільраді…

Сан Саныч смог, Льоня Космос смог, Виталий Белый Чемпіон смог. Вони змогли. Змогли знищити Величне Місто. Змогли вирубати всі його сквери, забудувати дурнуватими на вигляд і псевдоархітектурними, по своїй суті, уйобіщамі. Заселити їх експатами-колгоспниками на євробляхах. Змогли заторами зупинити трафік. Ущільнили – і ось тепер смог. Як в Пекіні.

В Славську, скалічений на голову «священник», перебудовує церкву. Знищив унікальні авторські роботи початку минулого століття. Замість них стелить китайську плитку. Підозрюю, що іконостас теж буде китайського виробництва. В дегенератів тяга до всього китайського і перебудови шедеврів. Бо шо то за шедевр без китайської пластмаси? Він ліпше знає – як то воно має бути гарно. Збудувати своє і потім доводити що це витвір мистецтва – то довго і повне западло. А ось переприкрасити вже зроблене – то святе.
Переприкрашають. Воно валиться і пробиває дно.

I’m not trying to cause a big sensation
I’m just talkin’ ’bout my generation
(Talkin’ ’bout my generation).

Дегенерація, за теорією Бенедикта Огюстена Мореля – це наслідок близькоспоріднених шлюбів. Колгоспники шлюбилися між своїми. Шлюбилися між представниками свого кола так, що аж сумішні аерозолі стовпами стояли. І пробивали дно.
В дегенератів є три основних щастя в житті – співати зі сцени, будувати і пробивати дно.
Ми пробили дно. Ура ми знову пробили дно – колгоспники вже тішаться пробитими днами. Ура ми пробили ще одне дно. Льоня космос пробив нам дно і співає – ґґґґ… Лисий з хором на задньому плані – бля він знов пробив нам дно – най би сі повішав на вірьовці – ґґґ… Ми проб’єм всі дна до останнього – ґґґ…

Не проб’єте, пацани. Заібьотєсь аерозоль глотать. Нема останнього дна. Не буває. Буває садок вишневий коло хати. Я бачив. В Голландії, наприклад. Але садок той – там нагорі, там – звідки ви почали пробиватися вниз. Щоб він був навколо прийдеться лізти нагору. І чим більше буде пробито вниз, тим довше прийдеться лізти назад вгору. Лізти прийдеться самим, бо соціальниє ліфти – то дешеві понти від пінтусєвічів. Бо сад він нагорі. Внизу – горіла хата палала… і смог..


Лысый, давай! Говори, сука, тост!…

Rating: 5.0/5. From 2 votes.
Please wait...

We accept payments from all over the world Відхилити